До складу системи живлення входять елементи таких підсистем:
- подачі палива, що включає паливний бак, електробензонасос з фільтром, регулятор тиску палива, трубопроводи та паливну рампу з форсунками;
- системи подачі повітря, що складається з повітропідвідного рукава, повітряного фільтра, дросельного вузла, регулятора холостого ходу;
- система уловлювання парів палива, до якої входять адсорбер, клапан керування та з'єднувальні трубопроводи.
Функціональне призначення підсистеми подачі — забезпечення подачі необхідної кількості палива в двигун на всіх робочих режимах.
Двигуни обладнані електронною системою керування двигуном з розподіленим уприскуванням палива.
У системі розподіленого уприскування функції сумішоутворення та дозування подачі паливоповітряної суміші в циліндри двигуна розділені.
Повітря подається підсистемою повітряної подачі, що складається з дросельного вузла, а необхідна в кожний момент роботи двигуна кількість палива вприскується форсунками у впускну трубу.
Такий спосіб керування дає можливість забезпечувати оптимальний склад горючої суміші в кожний конкретний момент роботи двигуна, що дозволяє отримати максимальну потужність при мінімально можливій витраті палива та низькій токсичності відпрацьованих газів.
Керує системою уприскування палива (а також системою запалювання) електронний блок, який безперервно контролює за допомогою відповідних датчиків навантаження двигуна, швидкість руху автомобіля, тепловий стан двигуна, оптимальність процесу згоряння в циліндрах двигуна.
Модуль паливного насоса включає електричний насос, фільтр тонкого очищення палива, регулятор тиску палива та датчик покажчика рівня палива.
Модуль паливного насоса забезпечує подачу палива та встановлений у паливному баку, що знижує можливість утворення парових пробок, оскільки паливо подається під тиском, а не під дією розрідження.
Паливний насос зануреного типу, з електроприводом, роторного типу.
Насос нерозбірної конструкції, ремонту не підлягає, при виході з ладу його треба замінити.
Датчик покажчика рівня палива прикріплений до корпуса паливного модуля.
Датчик покажчика рівня палива являє собою змінний резистор, опір якого залежить від переміщення поплавка.
Датчик керує роботою покажчика рівня палива та сигналізатора мінімального рівня палива, розташованих у комбінації приладів.
Паливний насос розташований усередині корпуса паливного модуля.
Насос електричний, вихрового типу.
Він вмикається за командою електронного блока керування двигуном при вмиканні запалювання та подає паливо в магістраль під тиском (близько 6,0 бар), що перевищує робочий тиск у паливній рампі.
Паливо, проходячи через насос, під час його роботи змащує та охолоджує насос.
Тому забороняється вмикати насос навіть на короткий час, якщо в баку немає палива.
З насоса паливо по гофрованій пластмасовій трубці подається до фільтра та регулятора тиску палива, які входять до складу паливного модуля.
Паливний фільтр (незмінний) призначений для очищення палива від механічних домішок.
При засміченні фільтра паливний модуль підлягає заміні.
Регулятор тиску палива являє собою клапан, який відкривається при перевищенні заданого тиску палива в магістралі та скидає частину палива в бак.
Тиск палива в магістралі при увімкненому запалюванні та непрацюючому двигуні повинен становити близько 3,2 бар.
При виході з ладу регулятора тиску паливний модуль підлягає заміні.
З корпуса фільтра паливо по гофрованій пластмасовій трубці подається в кришку модуля.
До вихідного штуцера кришки паливного модуля приєднаний наконечник паливної трубки, що проходить під днищем автомобіля.
Інший наконечник паливної трубки в моторному відсіку з'єднується зі штуцером паливної рампи (автомобіль з двигуном 1,6) або зі штуцером паливного фільтра (автомобіль з двигуном 2,0).
Паливний фільтр закріплений у моторному відсіку з правого боку.
Інший штуцер паливного фільтра трубкою з'єднаний зі штуцером паливної рампи.
Відповідно до регламенту технічного обслуговування автомобіля паливний фільтр, розташований у моторному відсіку, підлягає заміні через кожні 120 тис. км пробігу.
Паливна рампа являє собою трубку з високоміцної термостійкої пластмаси, на якій встановлені форсунки.
Рампа прикріплена до впускного трубопроводу двома болтами.
Паливні рампи та форсунки двигунів 1,6 і 2,0 різняться між собою.
Паливо під тиском подається в порожнину рампи, а звідти через форсунки — у канали впускного трубопроводу.
Форсунка являє собою електромагнітний клапан, що вприскує паливо в канал впускного трубопроводу при подачі на нього напруги та замикається під дією зворотної пружини при знеструмленні.
На виході форсунки виконано розпилювач з чотирма отворами, через які паливо вприскується в канали впускного трубопроводу.
Керує роботою форсунок ЕБК.
Форсунки ущільнюються в рампі та впускному трубопроводі гумовими кільцями та фіксуються на рампі металевими скобами.
При обриві або замиканні обмотки форсунку слід замінити.
Повітря підводиться до каналів головки блока циліндрів двигуна через повітрозабірник, резонатор, повітряний фільтр, дросельний вузол, ресивер і впускний трубопровід.
Резонатор забезпечує поглинання хвиль тиску повітря та зниження шуму на впуску.
Корпус повітряного фільтра виконаний з високоміцної термостійкої пластмаси та закріплений на задньому боці двигуна.
До отвору підведення повітря в корпусі прилягає змінний фільтрувальний елемент (паперовий), який закривається кришкою.
У корпусі фільтра виконана горловина, яка з'єднується з патрубком дросельного вузла.
Дросельний вузол являє собою найпростіший регулюючий пристрій і служить для зміни кількості основного повітря, що подається у впускну систему двигуна.
Він встановлений на вхідному фланці впускного колектора.
На вхідний патрубок дросельного вузла надітий патрубок корпуса повітрозабірної камери.
До складу дросельного вузла входить кроковий електродвигун керування дросельною заслінкою.
Механічний зв'язок дросельного вузла з педаллю керування дросельною заслінкою відсутній.
Так звана «електронна» педаль керування дросельною заслінкою передає інформацію про ступінь натискання на педаль електронному блоку керування двигуном, який, у свою чергу, з урахуванням швидкості автомобіля, увімкненої передачі, навантаження двигуна та частоти обертання колінчастого вала відкриває дросельну заслінку на необхідний кут.
На двигуні K4M привід заслінки здійснюється тросом.
На одному кінці осі дросельної заслінки встановлений важіль 3, до якого приєднана проміжна тяга привода, на другому — датчик 6 положення заслінки.
На двигуні F4R привід дросельної заслінки здійснюється кроковим електродвигуном.
Механічний зв'язок дросельного вузла з педаллю керування дросельною заслінкою відсутній.
Так звана «електронна» педаль керування заслінкою передає інформацію про ступінь натискання на педаль електронному блоку керування двигуном, який, у свою чергу, з урахуванням швидкості автомобіля, увімкненої передачі, навантаження двигуна та частоти обертання колінчастого вала відкриває заслінку на необхідний кут.
Регулятор холостого ходу двигуна K4M підтримує задану частоту обертання холостого ходу двигуна при повністю закритій дросельній заслінці під час його пуску, прогріву та при зміні навантаження під час увімкнення допоміжного обладнання.
Регулятор змінює кількість додаткового повітря, що подається у впускну систему крім дросельної заслінки, і являє собою електромеханічний клапан, прикріплений двома гвинтами до фланця корпуса повітряного фільтра.
Виконані у фланці фільтра сідло клапана регулятора та канали утворюють систему подачі додаткового повітря, минаючи дросельну заслінку.
Блок керування двигуном, обробивши сигнали від датчиків, визначає необхідність відкриття клапана (рисунок) регулятора та передає імпульси на обмотку статора регулятора.
При кожному керуючому імпульсі ротор повертається на певний кут, переміщуючи за допомогою ходового гвинта клапан відносно сідла.
У впускну трубу надходить додаткове повітря.
Визначаючи розрідження у впускній трубі двигуна, блок керування прагне підтримувати його на заданому рівні, періодично відкриваючи та закриваючи клапан регулятора холостого ходу.
Це дає можливість забезпечити подачу постійної кількості додаткового повітря для підтримання постійної частоти обертання холостого ходу.
Змінюючи величину відкриття та закриття клапана регулятора, блок керування компенсує значне збільшення або зменшення кількості повітря, що подається, викликане його підсмоктуванням через негерметичну впускну систему або, навпаки, засміченням повітряного фільтра.
Увімкнення додаткових агрегатів викликає збільшення навантаження на двигун, що супроводжується зниженням частоти обертання холостого ходу та зміною розрідження у впускній трубі, що також компенсується блоком керування за допомогою регулятора.
У дросельного вузла двигуна F4R регулятор холостого ходу відсутній.
Потрібну частоту обертання колінчастого вала в режимі холостого ходу електронний блок керування підтримує, змінюючи кут відкриття дросельної заслінки за допомогою крокового електродвигуна.
Пройшовши дросельний вузол, повітря надходить у ресивер, виготовлений з високоміцної термостійкої пластмаси.
Ресивер закріплений зверху на кришці головки циліндрів.
Із загальної порожнини ресивера повітря по чотирьох каналах проходить до каналів впускного трубопроводу.
Система уловлювання парів палива, що застосовується в системі живлення, включає адсорбер, електромагнітний клапан продувки адсорбера та з'єднувальні трубки.
З паливного бака пари бензину по пластмасовій трубці, що проходить під днищем автомобіля, потрапляють в адсорбер (встановлений за переднім бампером, перед колісною аркою правого колеса), де поглинаються сорбентом (активованим вугіллям).
Зверху на адсорбері встановлений електромагнітний клапан продувки адсорбера.
Клапан з'єднаний пластмасовою трубкою з задросельним простором дросельного вузла.
При зупиненому двигуні електромагнітний клапан продувки закритий, і в цьому випадку адсорбер не сполучається з дросельним вузлом.
ЕБК, керуючи електромагнітним клапаном, здійснює продувку адсорбера після того, як двигун пропрацює заданий період часу з моменту переходу на режим керування паливоподачею по замкнутому контуру (керуючий датчик кисню повинен бути прогрітий до необхідної температури).
Клапан сполучає порожнину адсорбера з дросельним вузлом, і відбувається продувка сорбенту: пари бензину змішуються з повітрям і потрапляють через дросельний вузол і ресивер у впускний трубопровід і далі — в циліндри двигуна.
Чим більша витрата повітря двигуном, тим більша тривалість керуючих імпульсів ЕБК і тим інтенсивніша продувка.
