Автомобіль може бути обладнаний або системою опалення та вентиляції, або системою опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, які служать для створення найбільш комфортних умов для водія та пасажирів незалежно від погодних умов
В систему опалення та вентиляції входять: обігрівач, вентилятор обігрівача, повітропроводи та дефлектори.
По повітроводах повітря з обігрівача підводиться до ґрат обдува вітрового та бокового скла, до центральних та бокових дефлекторів панелі приладів, а також до вентиляційних отворів у кожусі обігрівача для подачі повітря до ніг водія та пасажирів.
Керування системою здійснюється поворотом рукояток, розташованих на блоці управління опаленням вентиляцією кондиціюванням.
Блок керування встановлений на консолі панелі приладів.
Нагрівач встановлений під панеллю приладів у центрі, повітропроводи закріплені під поперечною балкою панелі приладів.
У корпусі обігрівача встановлено вентилятор обігрівача.
Додатковий резистор вентилятора, додатковий електрообігрівач салону (на частині автомобілів), випарник кондиціонера (на автомобілі з кондиціонером), розподільні заслінки, що керують потоками повітря до певних зон, та радіатор обігрівача, з'єднаний шлангами із системою охолодження двигуна.
Через радіатор постійно циркулює рідина, що охолоджує.
Залежно від положення заслінки, пов'язаної з регулятором температури, зовнішнє повітря може проходити через радіатор обігрівача або минаючи його.
У проміжних положеннях заслінки частина повітря проходить через радіатор, а решта — в обхід радіатора.
У крайніх положеннях заслінки все повітря проходить через радіатор або мине його.
Під час руху автомобіля повітря надходить в обігрівач через отвори, розташовані в лівому та правому облицюваннях вітрового вікна.
Для збільшення подачі повітря в салон під час руху автомобіля, а також на стоянці служить вентилятор обігрівача.
Інтенсивність подачі повітря визначається швидкістю обертання вентилятора.
Електродвигун вентилятора в залежності від підключення додаткового резистора може обертатися з чотирма різними швидкостями.
Керування потоками повітря в салоні здійснюється регулятором розподілу потоків повітря, який тягами пов'язаний із заслінками.
Повертаючи заслінки, регулятор спрямовує потоки повітря через повітропроводи до центральних і бокових дефлекторів, до нижніх вентиляційних отворів у кожусі обігрівача, а також до ґрат обдува стекол, що розташовані в панелі приладів.
З салону повітря виходить прорізи в оббивці багажника і далі назовні, через клапани, встановлені за боковинами заднього бампера.
Для прискорення прогріву салону та запобігання надходженню в салон зовнішнього повітря (при русі автомобіля по задимленим або запиленим ділянкам дороги) служить система рециркуляції повітря.
При повороті ручки ввімкнення режиму рециркуляції повітря, заслінка системи рециркуляції перекриває доступ зовнішнього повітря в салон автомобіля, при цьому повітря в салоні автомобіля починає циркулювати замкнутим контуром без обміну із зовнішнім повітрям.
На частини автомобілів у корпусі обігрівача встановлюють додатковий електрообігрівач салону.
Якщо рукоятка регулятора температури повернена в червону зону, а двигун не прогрітий до робочої температури, блок керування двигуном включає додатковий електрообігрівач.
Для включення електрообігрівача служать два реле, встановлені під панеллю приладів.
Частина автомобілів комплектується системою кондиціювання повітря.
Система кондиціювання призначена для зниження температури та вологості повітря в салоні.
Кондиціонер включається натисканням кнопки вимикача кондиціонера, розташованої в блоці керування опаленням, вентиляцією та кондиціюванням повітря, при цьому повинен бути увімкнений вентилятор обігрівача.
Під час увімкнення кондиціонера загоряється сигналізатор, розташований у кнопці вимикача кондиціонера.
Компресор кондиціонера встановлений на кронштейні двигуна спереду, під генератором.
Компресор стискає холодоагент, що надходить до нього з випарника, який знаходиться в пароподібному стані під низьким тиском 0,5—2,0 бару.
На виході з компресора тиск парів холодоагенту зростає, а температура досягає 80—100˚ С.
Привід компресора кондиціонера здійснюється полікліновим ременем від шківа приводу допоміжних агрегатів.
У шків компресора вбудована фрикційна електромагнітна муфта, яка здійснює з'єднання-роз'єднання валу компресора зі шківом за сигналами блоку керування двигуном.
З компресора пари холодоагенту надходять у конденсатор, розташований перед радіатором системи охолодження двигуна.
При обдуві пластин конденсатора потоком повітря, що створюється під час руху автомобіля, а також за допомогою вентилятора системи охолодження, холодоагент під високим тиском (15,0-20,0 бар) переходить із газоподібного стану в рідкий.
У праву частину конденсатора вбудований ресивер-осушувач.
Ресівер-осушувач також має фільтр для очищення холодоагенту від домішок.
З конденсатора холодоагент надходить у редуктор, який є дросельним клапаном, на виході з якого тиск і температура холодоагенту різко знижується (до 1,0 бара і до -7˚ С).
Внаслідок цього холодоагент надходить у випарник, розташований у корпусі обігрівача.
Потік повітря, що проходить у корпусі обігрівача через випарник під впливом вентилятора обігрівача, викликає випаровування холодоагенту.
При цьому повітря, віддаючи тепло холодоагенту у випарнику, стає холоднішим.
З випарника холодоагент знову засмоктується компресором, і робочий цикл повторюється.
На трубопроводах високого та низького тиску встановлені клапани для заправки та випуску холодоагенту із системи кондиціювання.
На трубопроводі між компресором та конденсатором встановлено датчик тиску холодоагенту.
Датчик видає сигнал блоку керування двигуном, який керує вентилятором системи охолодження двигуна в залежності від величини тиску холодоагенту та швидкості руху автомобіля.
Крім того, за сигналами датчика тиску блок керування двигуном вимикає компресор кондиціонера при падінні тиску холодоагенту в системі до 2,0 бар та при зростанні тиску до 27,0 бар.
У штуцері трубопроводу під датчиком тиску встановлений запірний клапан, який закривається при відвертанні датчика.
Тому при заміні датчика тиску витоку холодоагенту із системи кондиціювання не відбувається.
Хладагент у системі кондиціювання знаходиться під високим тиском.
При роботах, пов'язаних з розгерметизацією системи кондиціонування, слід уникати попадання холодоагенту в очі, на шкіру та в дихальні шляхи.
Будь-які роботи з холодоагентом необхідно проводити тільки у приміщенні, що провітрюється.
Під час заправлення системи кондиціювання слід використовувати лише матеріали, рекомендовані заводом-виробником.
Забороняється проводити зварювальні або паяльні роботи на вузлах системи кондиціювання.
Роботи з обслуговування та ремонту системи кондиціювання слід проводити на спеціалізованих сервісах.
Для пошуку витоків у системі застосовується спеціальне обладнання, при цьому в систему потрібно буде ввести спеціальну контрастну речовину.
Після видалення холодоагенту із системи обов'язково потрібно відкачати повітря, щоб видалити залишки вологи.
Перед заправкою в систему необхідно додати спеціальну олію.