Підготовка до збирання коробки передач
Необхідні інструменти: динамометричний ключ, молоток з м'якого металу (мідний або поліуретановий), набір оправок, щупи для вимірювання зазорів, знімач стопорних кілець.
Матеріали: трансмісійна олія, мастило ШРУС-4, анаеробний герметик для різьбових з'єднань, нові картонні та паронітові прокладки, сальники.
Заходи обережності: Роботи слід проводити на чистому верстаті. Перед збиранням ретельно промийте всі деталі в гасі або дизельному паливі. Різьбові отвори картера знежирте ацетоном або розчинником для нітрофарб.
Перед збиранням перевірте стан деталей коробки передач. На деталях картера не допускається наявність тріщин будь-якої форми та довжини.
Гнізда підшипників, отвори під штоки перемикання передач та сталебабітова втулка подовжувача заднього картера повинні бути гладкими, без забоїн, слідів задирок і помітного зношування.
При збиранні керуйтеся статтею з розбирання коробки передач (Розбирання коробки передач автомобіля), оскільки збирання проводиться у зворотній послідовності.
Підшипники повинні входити в гнізда щільно, від зусилля руки або при легкому постукуванні через оправку. Прокладки картера повинні бути цілими, без розривів, розшарувань і надломів.
Вали, осі та штоки перевіряємо на відсутність тріщин, помітних слідів зношування, задирок і наволакування металу. Це стосується й шліцьових частин валів: відповідні деталі повинні рухатися на валах легко, без відчутних люфтів і заїдань.
Незначні сліди задирок, а також можливої корозії (на шліцах) усуньте оксамитовим напилком або дуже дрібним наждачним папером, а шийки валів відполіруйте тонкою пастою ГОІ або алмазною пастою.
На зубцях шестерень і муфт синхронізаторів не допускаються сколи, сліди заїдання та викришування. На конусах синхронізаторів також не повинно бути слідів заїдання, сильного зносу та наволакування бронзи на сталь.
Кулькові та роликові підшипники повинні бути в бездоганному стані. Їх обертання повинно бути легким, без заїдань, клацань, люфту та вібрацій. На доріжках кочення, кульках і роликах (голках) не допускаються втомне викришування (пітінг), помітний знос та сколи. Сепаратори кулькових підшипників не повинні торкатися кілець, мати тріщини та розриви. Після пробігу близько 100 тис. км кулькові підшипники рекомендується замінити незалежно від їхнього візуального стану.
Манжети ковзної вилки карданного вала та манжету первинного вала також замінюємо новими незалежно від їхнього стану.
Тертьові поверхні механізму перемикання передач, сталебабітову втулку, манжети та шліци вторинного вала покриваємо мастилом ШРУС-4, решту деталей змащуємо трансмісійною олією. Підшипники та їхні гнізда перед збиранням також слід рясно змастити трансмісійною олією.
Збирання синхронізатора
Встановити другу пружину так, щоб загнуті кінці обох пружин знаходилися в одному сухарі, а витки пружин були спрямовані в різні боки. Перевірити легкість осьового переміщення деталей синхронізатора.
Збирання валів та картера
Запресувати у подовжувач заднього картера два сальники заподлицо з торцем подовжувача (якщо їх знімали). Їхні робочі кромки повинні бути спрямовані всередину підсилювача.
Встановити у канавку заднього картера стопорне кільце кулькового підшипника вторинного вала (якщо його знімали). Встановити на вторинному валу ковзну муфту синхронізатора 5-ї передачі та заднього ходу в положення включення заднього ходу.
Надіти на вторинний вал первинний вал так, щоб не випали насипні ролики. При цьому стежити, щоб виступи блокувального кільця на первинному валу увійшли в пази ступиці синхронізатора 3-ї та 4-ї передач.
З'єднати вторинний вал у зборі з первинним валом у комплект з блоком шестерень та віссю проміжної шестерні заднього ходу, ввівши відповідні шестерні в зачеплення.
Для зручності подальшого монтажу можна зв'язати отриманий комплект мотузкою, ременем або дротом.
Встановити у вертикальне положення в лещатах задню частину картера. Вставити в неї комплект валів, розігнути стопорне кільце і запресувати в посадкові місця кулькові підшипники вторинного вала та блока шестерень, докладаючи зусилля почергово на торець шестерні 1-ї передачі вторинного вала і торець проміжного вала до тих пір, поки стопорне кільце не почне обтискати зовнішнє кільце кулькового підшипника. Після цього провести остаточне запресування до моменту посадки стопорного кільця одночасно в канавку задньої частини картера і в канавку підшипника.
Встановити в посадкове місце на задній частині картера вісь проміжної шестерні заднього ходу і загорнути болт кріплення, не затягуючи його остаточно. Встановити задню частину картера коробки передач у горизонтальне положення.
Вставити в пази ковзних муфт синхронізаторів вилки перемикання відповідних передач.
Встановити стопорні плунжери між отворами для штоків 3-ї та 4-ї, 1-ї та 2-ї і 5-ї передач, а також передачі заднього ходу.
Встановити в отвір штока перемикання 3-ї та 4-ї передач стопорний палець. Встановити шток перемикання 3-ї та 4-ї передач у отвір картера і головку вилки. Закріпити вилку на штоку стопорним болтом. Аналогічно встановити шток і вилку перемикання 1-ї та 2-ї передач.
Встановити стопорний плунжер до упору в шток перемикання 3-ї та 4-ї передач. Провести збирання штока перемикання 5-ї передачі та заднього ходу (якщо він піддавався розбиранню), вставити його в отвір картера і вилки, закріпити стопорним болтом. Зверніть увагу на правильність встановлення пружини блокувальної втулки: один кінець повинен бути вставлений в отвір у стінці заднього картера, а інший заведений у виїмку блокувальної втулки так, щоб вус втулки був притиснутий до головки штока.
Встановити шток перемикання 5-ї передачі та заднього ходу в нейтральне положення. Встановити кульки та пружини фіксаторів у відповідні отвори. Встановити пластину фіксаторів штоків з прокладкою на місце і затягнути два болти кріплення.
Якщо під час ремонту замінювали картер або блок шестерень, необхідно визначити розмір товщини регулювальних кілець для забезпечення необхідного осьового зазору блока шестерень. Встановити підібраний пакет кілець у посадкове місце кулькового підшипника на передній частині картера.
Встановити у вертикальне положення в лещатах задню частину картера з валами. Встановити паронітову прокладку. Товщина прокладки між картерами визначає величину осьового зазору в підшипниках проміжного вала, тому встановлюємо її обов'язково, змастивши для надійності тонким шаром герметика. Герметиком слід змастити й усі інші картонні прокладки. Болти, що з'єднують деталі картера, при збиранні слід знежирити і покрити різьбу герметиком.
Встановити передню частину картера, сумістивши отвори з установчими втулками, і напресувати його на кулькові підшипники первинного вала та блока шестерень, вдаряючи молотком з м'якого металу по приливах передньої частини картера. При цьому первинний вал необхідно витягувати вгору. Загорнути 10 болтів кріплення картерів рівномірно по діагоналі моментом 14–18 Н·м. Два верхні болти довші (M8×35), решта вісім — M8×30.
Встановити стопорне кільце в канавку кулькового підшипника первинного вала.
Якщо замінювався сальник первинного вала, запресуйте його в кришку підшипника до упору за допомогою оправки. Встановити кришку підшипника з прокладкою і загорнути три болти кріплення моментом 14–18 Н·м. Загорнути в передній картер болт кріплення осі проміжної шестерні заднього ходу і остаточно затягнути обидва болти осі моментом 44–56 Н·м.
Загорнути в передній картер сапун і вимикач світла заднього ходу з прокладкою. Встановити в картер привід спідометра зі стопором і загорнути болт кріплення. Ввернути маслозаливну пробку. Встановити корпус важеля перемикання передач з прокладкою і загорнути чотири болти кріплення моментом 14–18 Н·м.
Змастити трансмісійною олією напрямну втулку вижимного підшипника зчеплення. Встановити на неї поролонову прокладку, а потім вижимний підшипник з муфтою.
Регулювання осьового зазору блока шестерень
Регулювання виконують підбором товщини регулювальних кілець. Товщина пакета регулювальних кілець визначається за формулою:
T = A – Δ – B + C
де:
- A — відстань від торця посадкового місця під передній підшипник блока шестерень у передньому картері до заднього торця переднього картера (спряженої поверхні з заднім картером), мм;
- Δ — необхідний осьовий зазор блока шестерень, що дорівнює 0,0–0,2 мм;
- B — відстань від переднього кінця заднього картера (спряженої поверхні з переднім картером) до торця зовнішнього кільця переднього підшипника блока шестерень, мм;
- C — розрахункова товщина паронітової ущільнювальної прокладки між картерами в стиснутому стані, що дорівнює 0,33 мм.
Підібрати відповідно до розрахованого розміру T пакет регулювальних кілець.