Передня підвіска незалежна, важільно-пружинна типу Макферсон, з телескопічними амортизаторними стійками, витими циліндричними пружинами, поперечними важелями, стабілізатором поперечної стійкості торсіонного типу.
Основні елементи передньої підвіски — телескопічні амортизаторні стійки, що поєднують функції телескопічного елемента напрямного механізму та демпфуючого елемента вертикальних коливань колеса відносно кузова.
На амортизаторних стійках зібрані виті циліндричні пружини, буфери стиснення з захисними чохлами та верхні опори з упорними підшипниками.
Через верхню опору передається навантаження на кузов автомобіля.
Амортизаторна стійка з'єднана з важелем підвіски через поворотний кулак кульовою опорою.
Штанга стабілізатора поперечної стійкості з'єднана з підрамником передньої підвіски двома скобами через гумові подушки, а з амортизаторними стійками — стійками стабілізатора поперечної стійкості.
Важелі підвіски прикріплені до підрамника передньої підвіски через гумометалеві шарніри.
Ступиці передніх коліс встановлені на нерегульованих дворядних радіально-упорних шарикових підшипниках.
Зняття підрамника ми розглянули в статті — Зняття підрамника автомобіля.
Заміна підшипника ступиці переднього колеса розглянута в статті — Заміна підшипника ступиці переднього колеса.
Розглянемо заміну решти вузлів підвіски.
Зняття стійки стабілізатора поперечної стійкості
Стійку стабілізатора знімаємо для заміни при деформації її стрижня, появі люфту в її кульових шарнірах, пошкодженнях захисних чохлів шарнірів і при ремонті інших елементів підвіски.
Роботу проводимо на рівному майданчику.
Вивішуємо передню частину автомобіля — обидва передніх колеса, оскільки при вивішуванні тільки одного колеса стабілізатор підтискає елементи підвіски вгору, що заважає демонтажу.
Знімаємо колесо.
Ключем на 16 відкручуємо гайку кріплення пальця верхнього шарніра стійки стабілізатора, утримуючи шестигранником на 5 від провертання.
Виводимо палець з отвору кронштейна амортстійки.
Таким же чином відкручуємо гайку кріплення пальця нижнього шарніра стійки до штанги стабілізатора.
Знімаємо стійку стабілізатора поперечної стійкості.
Встановлюємо стійку у зворотному порядку. Гайки кріплення пальців стійки стабілізатора затягуємо моментом — 35 Н·м.
Заміна подушок штанги стабілізатора
Гумові подушки кріплення штанги до підрамника передньої підвіски замінюємо при їх розривах і значному зносі, внаслідок якого виникає люфт у з'єднанні деталей.
Роботу проводимо на рівному майданчику.
Вивішуємо передню частину автомобіля — обидва передніх колеса, оскільки при вивішуванні тільки одного колеса стабілізатор підтискає елементи підвіски вгору, що заважає демонтажу.
Робота показана на лівій подушці штанги стабілізатора, праву подушку знімаємо аналогічно.
Знімаємо колесо.
Знімаємо грязезахисний щиток моторного відсіку (стаття — Зняття захисту двигуна, підкрилків і бризковиків).
Головкою на 13 відкручуємо два болти кріплення скоби штанги стабілізатора до підрамника.
Знімаємо скобу і подушку штанги стабілізатора.
Встановлюємо подушку і скобу стабілізатора у зворотній послідовності.
При встановленні слід врахувати, що проріз на подушці повинен бути спрямований вперед (у напрямку руху автомобіля).
Затягуємо болти кріплення скоби моментом — 25 Н·м.
Зняття штанги стабілізатора поперечної стійкості
Штангу стабілізатора поперечної стійкості знімаємо для заміни при її деформації або поломці.
Роботу проводимо на оглядовій канаві або естакаді.
Від'єднуємо від штанги стійки стабілізатора і знімаємо подушки штанги, як описувалося вище.
Виводимо штангу вбік.
Виймаємо штангу.
Встановлюємо штангу у зворотній послідовності.
Зняття амортстійки та її розбирання
Знімаємо і розбираємо амортстійку, коли необхідна заміна її пружини, верхньої опори, підшипника опори, буфера ходу стиснення з захисним чохлом або амортизатора.
Знімаємо амортстійку на рівному майданчику.
Відкриваємо капот і високою головкою на 21 із зовнішнім шестигранником (або, захопивши зовнішню поверхню головки трубчастим ключем) ослаблюємо затягування гайки верхнього кріплення амортстійки, утримуючи шток амортизатора від провертання шестигранником на 6.
Знімаємо колесо і фіксуємо автомобіль на підставці.
Головкою на 10 відкручуємо болт кріплення тримача проводів датчика швидкості обертання колеса.
Відводимо тримач з джгутом проводів від стійки.
Від'єднуємо від кронштейна амортстійки стійку стабілізатора, як описано вище.
Головкою на 18 відкручуємо гайку болта верхнього кріплення стійки до поворотного кулака, утримуючи болт від провертання.
Також відкручуємо гайку болта нижнього кріплення стійки. Виймаємо болти або вибиваємо їх виколоткою.
Відводимо стійку від поворотного кулака.
Утримуючи стійку від падіння, остаточно відкручуємо гайку її верхнього кріплення.
Знімаємо амортстійку.
Знімаємо гумометалеву опорну шайбу верхнього кріплення амортстійки.
Стискаємо стяжками пружину.
Стиснувши пружину, накидним ключем на 27 відкручуємо гайку кріплення верхньої опори, утримуючи шток шестигранником на 6.
Знімаємо опору стійки.
Знімаємо підшипник верхньої опори.
Знімаємо верхню чашку пружини.
Знімаємо буфер ходу стиснення з захисним чохлом.
Знімаємо чохол пружини.
Складаємо і встановлюємо амортстійку у зворотному порядку.
Пружину встановлюємо так, щоб її нижній виток упирався у виступ нижньої чашки пружини, привареної до корпусу стійки.
І щоб верхній виток упирався в підштамповку верхньої чашки пружини.
Гайку кріплення верхньої опори затягуємо моментом — 62 Н·м.
Зняття важеля і кульової опори
Важіль знімаємо для заміни кульової опори або самого важеля при його деформації, наявності тріщин у металі, а також при пошкодженні (розрив, відшарування гуми) сайлентблоків важеля.
Роботу проводимо на оглядовій канаві або естакаді.
Вивішуємо передню частину автомобіля — обидва передніх колеса, оскільки при вивішуванні тільки одного колеса стабілізатор поперечної стійкості заважає демонтажу важеля, підтискаючи елементи підвіски вгору.
Знімаємо переднє колесо.
Ключем на 18 відвертаємо гайку кріплення пальця кульової опори доти, доки вона не впреться в корпус зовнішнього шарніра привода колеса.
Підставляємо під поворотний кулак регульований упор.
Монтажною лопаткою відтискаємо важіль з кульовою опорою вниз, одночасно наносячи удари молотком через проставку по вушку поворотного кулака, випресовуючи з вушка палець кульової опори.
Потім у міру виходу пальця кульової опори з вушка поворотного кулака відкручуємо гайку.
Виводимо палець кульової опори з отвору поворотного кулака.
Накидним ключем на 21 відкручуємо гайку болта переднього кріплення важеля, утримуючи болт головкою на 21.
Виймаємо болт або вибиваємо оправкою.
Також відкручуємо гайку болта заднього кріплення важеля і виймаємо болт.
Знімаємо важіль підвіски.
Встановлюємо важіль у зворотній послідовності.
Гайки болтів кріплення важеля до підрамника остаточно затягуємо моментом — 62 Н·м.
Кульова опора окремо заводом-виробником у запасні частини не постачається і замінюється разом з важелем.
Однак її можна зняти з важеля і замінити аналогічною опорою інших виробників.
Для цього висвердлюємо головки заклепок, що кріплять корпус кульової опори, і кріпимо її болтами з гайками.
