У системі подачі палива без гілки повернення палива в бак тиск подачі палива не залежить від навантаження двигуна.
До складу системи живлення входять елементи наступних підсистем:
- подачі палива, що включає паливний бак, електробензонасос з фільтром, регулятор тиску палива, трубопроводи та паливну рампу з форсунками;
- системи подачі повітря, що складається з повітропідвідного рукава, повітряного фільтра, дросельного вузла, регулятора холостого ходу;
- вловлювання парів палива, до якої входять адсорбер, клапан керування та з'єднувальні трубопроводи.
Функціональне призначення підсистеми подачі — забезпечення подачі необхідної кількості палива в двигун на всіх робочих режимах.
Двигуни обладнані електронною системою керування двигуном з розподіленим уприскуванням палива.
У системі розподіленого вприскування функції сумішоутворення та дозування подачі паливоповітряної суміші в циліндри двигуна розділені.
Повітря подається підсистемою повітряної подачі, що складається з дросельного вузла, а необхідна в кожен момент роботи двигуна кількість палива вприскується форсунками у впускну трубу.
Такий спосіб керування дає змогу забезпечувати оптимальний склад горючої суміші в кожен конкретний момент роботи двигуна, що дозволяє отримати максимальну потужність при мінімально можливій витраті палива та низькій токсичності відпрацьованих газів.
Керує системою вприскування палива (а також системою запалювання) електронний блок, який безперервно контролює за допомогою відповідних датчиків навантаження двигуна, швидкість руху автомобіля, тепловий стан двигуна, оптимальність процесу згоряння в циліндрах двигуна.
Система вловлювання парів палива запобігає виходу з системи живлення в атмосферу парів палива, які несприятливо впливають на екологію навколишнього середовища.
У системі застосовано метод поглинання парів вугільним адсорбером.
Пари палива з паливного бака по трубопроводу постійно відводяться і накопичуються в адсорбері, заповненому активованим вугіллям (адсорбентом).
При роботі двигуна відбувається регенерація (відновлення) адсорбенту продуванням адсорбера свіжим повітрям, яке надходить у систему під дією розрідження, що передається по трубопроводу з ресивера в порожнину адсорбера при відкриванні клапана.
Величина відкриття клапана, а, отже, й інтенсивність продування адсорбера залежать від кута відкриття дросельної заслінки і визначаються розрідженням, яке виникає в порожнині ресивера працюючого двигуна.
Пари палива з адсорбера по трубопроводу надходять у ресивер двигуна і згоряють у циліндрах.
Несправності системи вловлювання парів палива спричиняють нестабільність холостого ходу, зупинку двигуна, підвищену токсичність відпрацьованих газів і погіршення ходових якостей автомобіля.
Він встановлений на випускному колекторі двигуна і разом з електронним блоком та форсунками утворює контур коригування складу паливоповітряної суміші, що подається в двигун.
За сигналами датчика блок керування двигуном визначає кількість незгорілого кисню у відпрацьованих газах і відповідно оцінює оптимальність складу паливоповітряної суміші, що надходить у циліндри двигуна в кожний момент часу.
Зафіксувавши відхилення складу від оптимального 1:14 (відповідно паливо та повітря), що забезпечує найбільш ефективну роботу каталітичного нейтралізатора відпрацьованих газів, блок керування за допомогою форсунок змінює склад суміші.
У результаті контур керування складом паливоповітряної суміші є замкнутим.
На автомобілі встановлено два датчики концентрації кисню: перший — на випускному колекторі, другий — після каталітичного нейтралізатора.
Перший датчик є керуючим (орієнтуючись на його сигнал, ЕБУ коригує подачу палива), а другий — діагностичним (орієнтуючись на його сигнал, ЕБУ оцінює ефективність роботи каталітичного нейтралізатора).
Паливний бак, виготовлений методом формування з бензостійкої пластмаси, встановлений під підлогою кузова в його задній частині. Для того щоб пари палива не потрапляли в атмосферу, бак з'єднаний трубопроводом з адсорбером.
У фланцевий отвір у верхній частині бака встановлюють електричний паливний насос.
З насоса паливо через регулятор тиску подається в паливний фільтр, встановлений на торці паливного бака, і звідти надходить у паливну рампу двигуна, закріплену на впускній трубі.
З паливної рампи паливо вприскується форсунками у впускну трубу.
Паливопроводи системи живлення являють собою трубки, які з'єднують між собою різні елементи системи.
Шланги системи живлення виготовлені за особливою технологією з маслобензостійких матеріалів.
Застосування шлангів, які відрізняються за конструкцією, може призвести до відмови системи живлення, а в деяких випадках і до пожежі.
У з'єднаннях трубопроводів з елементами системи живлення застосовують круглі ущільнювальні кільця.
Використання ущільнень іншої конструкції заборонено.
Паливний насос занурювального типу, з електроприводом, роторного типу.
Насос нерозбірної конструкції ремонту не підлягає, при виході з ладу його треба замінити.
Рампа 9 (рис. 7) форсунок являє собою литу пустотілу деталь зі штуцерами для встановлення форсунок та зі штуцером 6 для приєднання паливопроводу високого тиску.
Форсунки ущільнені в гніздах гумовими кільцями та закріплені пружинними фіксаторами.
Рампа з форсунками в зборі вставлена хвостовиками форсунок в отвори впускної труби та закріплена двома болтами.
Форсунки прикріплені до рампи, з якої до них подається паливо, а своїми розпилювачами входять в отвори впускної труби.
В отворах рампи та впускної труби форсунки ущільнені гумовими ущільнювальними кільцями 1 та 3 (рис. 8).
Форсунка призначена для дозованого вприскування палива в циліндр двигуна і являє собою високоточний електромеханічний клапан.
Паливо під тиском надходить з рампи по каналах всередині корпусу форсунки до запірного клапана.
Пружина підтискає голку запірного клапана до конусного отвору пластини розпилювача, утримуючи клапан у закритому положенні.
Напруга, що подається від блоку керування двигуном через штекерні виводи 2 на обмотку електромагніта форсунки, створює в ній магнітне поле, яке втягує сердечник разом з голкою запірного клапана всередину електромагніта.
Конусний кільцевий отвір у пластині розпилювача відкривається, і паливо вприскується через дифузор корпусу розпилювача у впускний канал головки блоку циліндрів і далі в циліндр двигуна.
Після припинення надходження електричного імпульсу пружина повертає сердечник і голку запірного клапана в початковий стан — клапан замикається.
Кількість палива, що вприскується форсункою, залежить від тривалості електричного імпульсу.
Надлишок палива з паливної рампи через клапан регулятора тиску палива по зворотному трубопроводу повертається в паливний бак.
Дросельний вузол (рис. 12) являє собою найпростіший регулювальний пристрій і служить для зміни кількості основного повітря, що подається у впускну систему двигуна.
Він встановлений на вхідному фланці впускного колектора. На вхідний патрубок дросельного вузла надітий патрубок корпусу повітрозабірної камери.
До складу дросельного вузла входить кроковий електродвигун керування дросельною заслінкою.
Механічний зв'язок дросельного вузла з педаллю керування дросельною заслінкою відсутній.
Так звана «електронна педаль керування дросельною заслінкою» передає інформацію про ступінь натискання на педаль електронному блоку керування двигуном, який, у свою чергу, з урахуванням швидкості автомобіля, увімкненої передачі, навантаження двигуна та частоти обертання колінчастого вала відкриває дросельну заслінку на необхідний кут.
Несправності, пов'язані з системою вприскування палива
На автомобілях застосовується система розподіленого вприскування палива.
Розподіленим вприск називається тому, що паливо вприскується в кожен циліндр окремою форсункою.
Система вприскування палива дає змогу знизити токсичність відпрацьованих газів при поліпшенні ходових якостей і паливної економічності автомобіля.
У системі вприскування палива двигуна зі зворотним зв'язком у системі випуску встановлені каталітичний нейтралізатор відпрацьованих газів і два датчики концентрації кисню, які й забезпечують зворотний зв'язок.
Датчики відстежують вміст кисню у відпрацьованих газах, а електронний блок керування за їхніми сигналами підтримує таке співвідношення повітря та палива, при якому нейтралізатор працює найбільш ефективно.
Перш ніж знімати будь-які вузли системи керування вприскуванням, від'єднайте провід від клеми «мінус» акумуляторної батареї.
Акумуляторну батарею від'єднуйте тільки при вимкненому запалюванні.
Не запускайте двигун, якщо наконечники проводів на акумуляторній батареї погано затягнуті.
Ніколи не від'єднуйте акумуляторну батарею від бортової мережі автомобіля при працюючому двигуні.
При заряджанні від'єднуйте акумуляторну батарею від бортової мережі автомобіля.
Не допускайте нагрівання електронного блоку керування (ЕБУ) вище 65 °С у робочому стані та вище 80 °С у неробочому (наприклад, у сушильній камері після фарбування).
Якщо ця температура буде перевищена, треба зняти ЕБУ з автомобіля.
Не від'єднуйте від ЕБУ та не приєднуйте до нього роз'єми джгута проводів при ввімкненому запалюванні.
Перед виконанням електродугового зварювання на автомобілі від'єднайте проводи від акумуляторної батареї та роз'єми проводів від ЕБУ.
Усі вимірювання напруги виконуйте цифровим вольтметром, внутрішній опір якого не менше 10 МОм.
Електронні вузли, що застосовуються в системі вприскування, розраховані на дуже малу напругу, тому їх легко може пошкодити електростатичний розряд.
Щоб не допустити пошкоджень ЕБУ електростатичним розрядом:
- не торкайтеся руками до штекерів ЕБУ або електронних компонентів на його платах;
- при роботі з програмованим постійним запам'ятовувальним пристроєм (ППЗП) блоку керування не торкайтеся до виводів мікросхеми.
При роботі в дощову погоду не допускайте потрапляння води на електронні компоненти системи вприскування палива.
Перевірку системи вприскування проведіть у такому порядку:
Перевірте з'єднання з «масою» двигуна та акумуляторної батареї.
Перевірте регулятор тиску, паливний фільтр і паливний насос.
Перевірте запобіжники та реле ввімкнення елементів системи вприскування.
Перевірте надійність контактів колодок з проводами елементів системи вприскування.
Перевірте датчики системи вприскування.