Зняття приводів задніх коліс проводимо при демонтажі заднього редуктора, при заміні самих приводів, заміні грязезахисних чохлів внутрішніх і зовнішніх шарнірів.
Приводи коліс знімаємо також при заміні сальників приводів у задньому редукторі.
Роботу виконуємо на оглядовій канаві або естакаді.
Для роботи знадобляться інструменти: ключ і торцева головка на 21, торцева головка на 30, ключ для болтів коліс, монтажна лопатка.
Вмикаємо першу передачу в коробці передач (в АКП ставимо в положення «Р») і встановлюємо противідкатні упори під передні колеса.
Ослаблюємо болти колеса з боку, що виконується.
Зливаємо масло з редуктора заднього моста.
Припіднімаємо задню частину автомобіля і встановлюємо на надійні упори.
Відкручуємо болти колеса і знімаємо його.
Виштовхуємо ручкою молотка декоративну заглушку.
Знімаємо її.
Встановлюємо колесо на місце і кріпимо його двома болтами.
Опускаємо автомобіль на колеса і загальмовуємо його стоянковим гальмом.
Головкою на 30 відкручуємо гайку кріплення підшипника маточини.
Знімаємо гайку.
Знімаємо колесо і встановлюємо автомобіль на підставку.
Відкручуємо гайки болтів кріплення двох поперечних і поздовжніх важелів задньої підвіски до кулака і виймаємо болти.
Виводимо гумові муфти проводів датчика швидкості.
Виводимо трос стоянкового гальма з двох пластмасових тримачів, закріплених на паливному баку.
Відводимо кулак задньої підвіски амортстійки в бік і виводимо шліцевий хвостовик корпуса зовнішнього шарніра з маточини колеса.
При цьому утримуємо вал привода колеса, щоб не вийшов тришиповик з корпуса внутрішнього шарніра.
Виводимо шліцевий хвостовик корпуса внутрішнього шарніра зі шліців півосьової шестерні диференціала.
Знімаємо привод заднього колеса.
Встановлюємо привод у зворотному порядку.
Зняття зовнішнього шарніра, заміна чохла
Знімаємо привод заднього колеса, як описано вище.
Розміщуємо привод на столі.
Спрямовуємо лезо плоскої викрутки в стик замка великого хомута, наносимо удари молотком по рукоятці викрутки.
Розкриваємо замок і знімаємо хомут.
Викруткою розтискаємо замок малого хомута.
Знімаємо малий хомут.
Знімаємо чохол з корпуса зовнішнього шарніра і зсуваємо чохол по валу в бік внутрішнього шарніра.
Затискаємо вал у лещатах.
Виколоткою збиваємо зовнішній шарнір зі шліців вала привода, наносячи удари по торцю обойми і при цьому переміщаючи виколотку по колу обойми.
Знімаємо зовнішній шарнір з вала.
Знімаємо чохол з вала.
Піддягаємо викруткою стопорне кільце.
Виймаємо кільце з проточки на валу.
Якщо шарнір знятий лише для заміни чохла (коли відомо, що він пошкоджений недавно і ШРУС зберіг свою працездатність), не розбираючи шарнір, видаляємо з шарніра стару змазку і промиваємо його в гасі.
Продуваємо шарнір стиснутим повітрям.
Оглядаємо кульки, сепаратор, обойму і внутрішню порожнину корпуса.
Задири, вм'ятини, тріщини, сліди корозії на елементах шарніра не допускаються — такий шарнір замінюємо.
Очищаємо вал від старої змазки і наносимо на нього тонкий шар нової змазки. Надягаємо на вал новий чохол шарніра.
Встановлюємо в проточку вала нове стопорне кільце.
Вкладаємо і рівномірно розподіляємо в порожнинах корпуса шарніра і його чохла потрібний об'єм нової змазки.
Надягаємо шарнір на вал і, наносячи удари молотком через проставку з м'якого металу по шліцевому хвостовику шарніра, напресовуємо шарнір на вал.
Перевіряємо фіксацію обойми шарніра стопорним кільцем.
Перевіряємо рухливість шарніра — він повинен переміщатися без заїдань.
Натягуємо чохол на корпус шарніра так, щоб пояски чохла під хомути розташувалися у відповідних місцях вала і корпуса шарніра.
Закріплюємо чохол шарніра новими хомутами.
Конструкція заводських хомутів не дозволяє встановити їх в умовах неспеціалізованого автосервісу.
У цьому випадку можна, наприклад, скористатися універсальними стрічковими хомутами для кріплення чохлів ШРУСів, наявними у продажу.
Встановивши хомут у канавку чохла, пасатижами витягуємо стрічку, стискаючи хомут.
Щільно стягнувши хомут, загинаємо витягнутий кінець стрічки в протилежний бік.
Перевіряємо затяжку хомута, намагаючись вийняти хомут за його замок уздовж паза чохла.
Якщо хомут зсувається, затяжка його недостатня, і необхідно повторити затяжку хомута.
Встановлюємо привод заднього колеса у зворотній послідовності.
Зняття внутрішнього шарніра, заміна чохла
Знімаємо привод заднього колеса, як описувалося на початку статті.
Укладаємо привод на верстат.
Спрямувавши лезо плоскої викрутки в стик замка хомута, наносимо удари молотком по рукоятці викрутки.
Розкриваємо замок великого хомута.
Знімаємо хомут.
Викруткою розтискаємо замок малого хомута.
Знімаємо малий хомут. Стягуємо чохол з корпуса шарніра.
Знімаємо корпус шарніра.
Піддягаємо викруткою стопорне кільце.
Виймаємо стопор з проточки на валу.
Знімаємо тришиповик з вала.
Виймаємо пружину разом з упорною шайбою.
Знімаємо з вала чохол.
Видаляємо з корпуса шарніра стару змазку і промиваємо його в гасі.
Протираємо шарнір ганчір'ям і продуваємо стиснутим повітрям.
Оглядаємо ролики, голчасті підшипники тришиповика і внутрішню порожнину корпуса шарніра.
Ролики тришиповика повинні обертатися на голчастих підшипниках вільно, без заїдань.
Задири, вм'ятини, тріщини, сліди корозії на елементах шарніра не допускаються — такий шарнір замінюємо.
Перед встановленням нового чохла шарніра наносимо невелику кількість змазки на торець вала.
Надягнувши чохол на вал, розташовуємо його поясок під малий хомут у канавці вала.
Половину рекомендованого об'єму потрібної змазки вкладаємо і рівномірно розподіляємо в порожнині корпуса шарніра, а другу половину — в порожнині чохла.
Встановлюємо в канавку вала нове стопорне кільце.
Надягаємо корпус шарніра на тришиповик і натягуємо чохол на корпус шарніра, розташувавши поясок чохла під великий хомут в установчій канавці корпуса.
Кріпимо чохол шарніра новими хомутами.
Встановлюємо привод заднього колеса у зворотній послідовності.
