У попередній статті ми розглянули, як підскладати основні вузли двигуна.
У цій статті ми продовжимо складання вузлів двигуна ВАЗ-2112: встановимо маслоприймач, масляний піддон, шків колінчастого вала та водяний насос, а також розглянемо порядок обкатки двигуна після складання.
Встановлення маслоприймача
- Змащуємо ущільнювальне кільце маслоприймача моторною оливою.
Рекомендується замінити ущільнювальне кільце маслоприймача.
- Встановлюємо маслоприймач на місце і закручуємо болт кріплення маслоприймача до масляного насоса моментом 7,0–8,0 Н·м (0,7–0,8 кгс·м).
- Закручуємо два болти кріплення маслоприймача до кришки другого корінного підшипника моментом 8–10 Н·м (0,8–1,0 кгс·м).
Встановлення масляного піддона
- Зрізаємо виступаючі кінці прокладок тримача сальника.
- Змащуємо площину блока циліндрів консистентним мастилом.
- Встановлюємо прокладку масляного піддона.
- Встановлюємо піддон. Якщо піддон трохи деформований, то краще промазати прокладку піддона герметиком.
- Закручуємо болти кріплення масляного картера моментом 5–8 Н·м (0,5–0,8 кгс·м).
Встановлення шківа колінчастого вала
- Встановлюємо шпонку в паз колінчастого вала.
- Встановлюємо зубчастий шків колінчастого вала.
- Надягаємо зубчастий ремінь на шків колінчастого вала.
- Встановлюємо шайбу на шків приводу ременя.
- Надягаємо шків приводу генератора і наживляємо болт із шайбою.
- Закручуємо болт кріплення шківа, утримуючи з іншого боку за маховик, моментом 97,9–108,8 Н·м (9,90–11,10 кгс·м).
Встановлення водяного насоса
- Встановлюємо ущільнювальну прокладку на водяний насос і змащуємо прокладку консистентним мастилом.
- Встановіть водяний насос у блок циліндрів так, щоб заводське маркування насоса було направлене в бік привалочної площини блока циліндрів, оскільки болти кріплення розташовані асиметрично.
- Болти кріплення насоса охолоджувальної рідини затягуємо моментом 7,64–8,01 Н·м (0,78–0,82 кгс·м).
Після цього встановлюємо головку циліндрів, як зазначено в статті «Зняття та встановлення ГБЦ».
Встановлюємо ремінь ГРМ, встановлюємо рампу з форсунками, встановлюємо ресивер і впускний патрубок.
Обкатка двигуна після складання
Відремонтований двигун піддається стендовим випробуванням (обкатці) без навантаження за таким циклом:
- 750–800 хв−1 — 2 хв;
- 1000 хв−1 — 3 хв;
- 1500 хв−1 — 4 хв;
- 2000 хв−1 — 5 хв.
Встановивши двигун на стенді та запустивши його, перевірте:
- чи немає течі охолоджувальної рідини або пального між сполученими деталями та в з'єднаннях трубопроводів;
- тиск оливи та чи немає підтікання оливи через прокладки.
Якщо виявляться сторонні стуки або несправності, зупиніть двигун, усуньте їх, а потім продовжте випробування.
При підтіканні оливи через прокладку між картером і блоком циліндрів підтягніть болти кріплення рекомендованим моментом. Якщо теча оливи не припиняється, перевірте прокладку і за необхідності замініть її.
При підтіканні оливи через прокладку між кришкою і головкою циліндрів перевірте прокладку і гумові втулки на шпильках кріплення кришки головки циліндрів. За необхідності замініть прокладку і втулки, дотримуючись рекомендацій, викладених у статті «Складання двигуна».
Після ремонту двигуна необхідний певний період припрацювання робочих поверхонь нових деталей. Це особливо стосується тих двигунів, на яких були замінені поршні, вкладиші шатунних і корінних підшипників, перешліфовані шийки колінчастого вала, а також відхонінговані циліндри.
Тому під час обкатки відремонтованого двигуна не піддавайте його максимальним навантаженням. Обкатка двигуна повинна продовжуватися на автомобілі з дотриманням тих швидкостей руху, які рекомендуються для періоду обкатки автомобіля.