Колінчастий вал, вкладиші та маховик двигуна ВАЗ-2123: розміри, перевірка та ремонт

Основні розміри колінчастого вала наведено на рисунку 1.

Колінчастий вал — литий, чавунний, п'ятиопорний.

Передбачена можливість перешліфування шийок колінчастого вала під час ремонту зі зменшенням діаметра на 0,25; 0,5; 0,75 і 1 мм.

Осьове переміщення колінчастого вала обмежене двома упорними півкільцями. Вони вставляються в гнізда блока циліндрів з обох боків середнього корінного підшипника, причому з заднього боку ставиться металокерамічне півкільце (жовте), а з переднього боку — сталеалюмінієве. Півкільця виготовляються двох розмірів — нормального та збільшеного за товщиною на 0,127 мм.

Розміри колінчастого вала
Мал. 1. Основні розміри колінчастого вала

Вкладиші підшипників колінчастого вала — тонкостінні, сталеалюмінієві. Верхні вкладиші 1, 2, 4 і 5 опор колінчастого вала з канавкою на внутрішній поверхні, а нижні вкладиші — без канавки. Вкладиші 3-ї опори (верхні та нижні) без канавки. Шатунні вкладиші (верхні та нижні) також без канавки.

Ремонтні вкладиші виготовляються збільшеної товщини під шийки колінчастого вала, зменшені на 0,25; 0,5; 0,75 і 1 мм.

Маховик — чавунний, литий, з напресованим сталевим зубчастим ободом для пуску двигуна стартером. Центрується маховик переднім підшипником ведучого вала коробки передач, запресованим у колінчастий вал. На задній площині маховика біля зубчастого обода є настановний мітка у вигляді конічної лунки. Вона повинна знаходитися проти шатунної шийки четвертого циліндра.

Перевірка технічного стану та ремонт

Колінчастий вал

Огляньте колінчастий вал. Тріщини в будь-якому місці колінчастого вала не допускаються. На поверхнях, що сполучаються з робочими кромками сальників, не допускаються подряпини, забоїни та риски.

Допустимі биття основних поверхонь колінчастого вала
Мал. 2. Допустимі биття основних поверхонь колінчастого вала

Установіть колінчастий вал крайніми корінними шийками на дві призми (рисунок 2) і перевірте індикатором биття:

  • корінних шийок (не більше 0,03 мм);
  • посадкових поверхонь під зірочку та підшипник ведучого вала коробки передач (не більше 0,04 мм);
  • поверхні, що сполучається з сальником (не більше 0,05 мм).

Виміряйте діаметри корінних і шатунних шийок. Шийки слід шліфувати, якщо їх знос більше 0,03 мм або овальність шийок більше 0,03 мм, а також якщо на шийках є задири та риски. Шліфуйте шийки зі зменшенням діаметра до найближчого ремонтного розміру (див. рисунок 1).

Під час шліфування витримуйте розміри галтелей шийок, аналогічні зазначеним на рисунку 1 для нормальних розмірів колінчастого вала. Овальність і конусність корінних і шатунних шийок після шліфування повинна бути не більше 0,005 мм.

Зміщення осей шатунних шийок від площини, що проходить через осі шатунних і корінних шийок, після шліфування повинно бути в межах 0,35 мм (див. рисунок 2). Для перевірки установіть вал крайніми корінними шийками на призми і виставте вал так, щоб вісь шатунної шийки першого циліндра знаходилася в горизонтальній площині, що проходить через осі корінних шийок. Потім індикатором перевірте зміщення у вертикальному напрямку шатунних шийок 2, 3 і 4 циліндрів відносно шатунної шийки 1-го циліндра.

Прошліфувавши шийки, відполіруйте їх за допомогою алмазної пасти або пасти ГОІ. Після шліфування та наступного доведення шийок видаліть заглушки масляних каналів, а потім обробіть гнізда заглушок фрезою А.94016/10, надітою на шпиндель А.94016. Ретельно промийте колінчастий вал і його канали для видалення залишків абразиву і продуйте стисненим повітрям. Оправкою А.86010 запресуйте нові заглушки і зачеканьте кожну в трьох точках кернером.

На першій щоці колінчастого вала маркіруйте величину зменшення корінних і шатунних шийок (наприклад, К 0,25; Ш 0,50).

Вкладиші

На вкладишах не можна проводити жодних пригоночних операцій. При задирах, рисках або відшаруваннях замініть вкладиші новими.

Вимірювання зазору в шатунному підшипнику
Мал. 3. Вимірювання зазору в шатунному підшипнику: 1 - сплющений калібрований пластмасовий дріт; 2 - вкладиш; 3 - кришка шатуна; 4 - шкала для вимірювання зазору

Зазор між вкладишами і шийками колінчастого вала перевіряють розрахунком (вимірявши деталі). Зручно для перевірки зазору користуватися каліброваним пластмасовим дротом. У цьому випадку метод перевірки наступний:

  • ретельно очистіть робочі поверхні вкладишів і відповідної шийки і покладіть відрізок пластмасового дроту на її поверхню;
  • установіть на шийці шатун з кришкою або кришку корінного підшипника (залежно від виду шийки, що перевіряється) і затягніть гайки або болти кріплення.

Гайки шатунних болтів затягуйте моментом 51 Н·м (5,2 кгс·м), а болти кріплення кришок корінних підшипників моментом 80,4 Н·м (8,2 кгс·м);

  • зніміть кришку і за шкалою, нанесеною на упаковці, за сплющенням дроту визначте величину зазору (мал. 3).

Номінальний розрахунковий зазор становить 0,02—0,07 мм для шатунних і 0,026—0,073 мм для корінних шийок. Якщо зазор менше граничного (0,1 мм для шатунних і 0,15 мм для корінних шийок), то можна знову використовувати ці вкладиші. При зазорі більшому за граничний замініть на цих шийках вкладиші новими. Якщо шийки колінчастого вала зношені і шліфуються до ремонтного розміру, то вкладиші замініть ремонтними (збільшеної товщини).

Упорні півкільця

Так само як і на вкладишах, на півкільцях не можна проводити жодних пригоночних операцій. При задирах, рисках або відшаруваннях замінюйте півкільця новими. Півкільця замінюються також, якщо осьовий зазор колінчастого вала перевищує максимально допустимий — 0,35 мм. Нові півкільця підбирайте номінальної товщини або збільшеної на 0,127 мм, щоб отримати осьовий зазор у межах 0,06—0,26 мм.

Осьовий зазор колінчастого вала перевіряється за допомогою індикатора, як описано в статті «Складання двигуна». Осьовий зазор колінчастого вала можна перевіряти також на двигуні, встановленому на автомобілі. При цьому осьове переміщення колінчастого вала створюється натисканням і відпусканням педалі зчеплення, а величина зазору визначається за переміщенням переднього кінця колінчастого вала.

Маховик

Перевірте стан зубчастого обода і в разі пошкодження зубів замініть маховик. Якщо маховик має кольори мінливості на поверхні 3 (мал. 4), необхідно перевірити натяг обода на маховику. Обід не повинен прокручуватися при крутному моменті 590 Н·м (60 кгс·м).

Маховик
Мал. 4. Маховик: 1 - поверхня кріплення до фланця колінчастого вала; 2 - поверхня кріплення зчеплення; 3 - упорна поверхня веденого диска зчеплення

На поверхні 1 маховика, що прилягає до фланця колінчастого вала, і на поверхні 3 під ведений диск зчеплення не допускаються подряпини і задири. Подряпини і задири на поверхні 3 видаліть проточкою, знімаючи шар металу товщиною не більше 1 мм. При цьому проточіть також і поверхню 2, витримуючи розмір (0,5±0,1) мм. При проточці необхідно забезпечити паралельність поверхонь 2 і 3 відносно поверхні 1. Допуск непаралельності 0,1 мм.

  1. Установіть маховик на оправку, центруючи його по посадковому отвору з упором на поверхню 1, і перевірте биття площин 2 і 3.
  2. У крайніх точках індикатор не повинен показувати биттів, що перевищують 0,1 мм.